Протягом багатьох років точиться чимало дискусій щодо дайвінгу з дітьми. Є переконані противники, які вважають, що дітям взагалі не слід займатися дайвінгом; водночас є й прихильники того, щоб знайомити дітей із підводним світом із раннього віку. Діти можуть познайомитися з дайвінгом завдяки своїм батькам-дайверам — адже приємно разом відвідувати дайвінг-клуб. Крім того, інтерес до дайвінгу в дітей розвивають і в школах. Я сама також допомагала як волонтер популяризувати дайвінг у межах шкільних спортивних заходів.

Вікові обмеження для дайвінгу відрізняються залежно від дайвінгової організації (наприклад, WOSD, NOB, PADI, SSI, IADS, IAHD). Якщо порівняти ці вікові обмеження, можна побачити, що вже з 8 років існують дитячі програми, які в ігровій формі навчають снорклінгу та дайвінгу в басейні. З 12 років також пропонуються курси для отримання сертифіката Junior Open Water, який у віці 14–15 років може бути замінений на дорослий сертифікат. Для юніорських сертифікацій також діє обмеження максимальної глибини до 12 метрів.

Нідерландська асоціація дайвінгової медицини (Nederlandse Vereniging voor Duikgeneeskunde — NVD) нещодавно (у грудні 2020 року) оновила свою позицію щодо дітей і дайвінгу, надавши рекомендації для різних вікових категорій.

Під водою дитячий організм реагує інакше, ніж організм дорослої людини — як на фізичному, так і на психологічному рівні. Нижче наведено основні аспекти, які необхідно враховувати під час дайвінгу з дітьми.

Вирівнювання тиску

Вирівнювання тиску у вухах відбувається через євстахієву трубу, яка з’єднує глотку із середнім вухом. У дітей ця труба розташована більш горизонтально, ніж у дорослих, і є вужчою. Через це дітям може бути складніше вирівнювати тиск. Це також одна з причин, чому в дітей частіше виникають запалення середнього вуха, через які може знадобитися встановлення вентиляційних трубок. У міру дорослішання євстахієва труба набуває більш вертикального положення, що полегшує вирівнювання тиску.

Легені

Кількість альвеол продовжує збільшуватися приблизно до 9-річного віку. У цей період дихальні шляхи ще відносно вузькі та менш еластичні, що може ускладнювати дихання. Лише приблизно до 15 років легені повністю розвиваються та функціонують на рівні дорослої людини. Це також одна з причин, чому астма частіше зустрічається в молодшому віці й у деяких дітей зникає в міру дорослішання. Теоретично діти можуть мати підвищений ризик баротравми легень. Дітям з астмою дайвінг не рекомендується. Це відрізняється від ситуації з дорослими, яким за певних умов може бути дозволено займатися дайвінгом за умови належного контролю астми медикаментами.

Будова тіла

У дітей кістки ще не повністю сформовані. Довгі кістки містять зони росту, в яких під впливом гормону росту утворюється нова кісткова тканина, завдяки чому дитина росте. Теоретично бульбашки азоту, що утворюються під час дайвінгу, можуть пошкоджувати зони росту та впливати на подальший ріст. Однак на практиці це питання ще недостатньо досліджене.

Оскільки дитячий організм ще розвивається, рекомендується обмежувати вагове навантаження. Комплект дайвінгового спорядження для використання в басейні може легко важити близько 15 кг. Тому рекомендується одягати спорядження на дитину вже у воді.

Оскільки будова тіла дитини відрізняється від будови тіла дорослого, зокрема відносно вузьким тазом, вантажний пояс може легко зісковзнути. Тому доцільно використовувати компенсатори плавучості (BCD) з інтегрованою системою вантажів.

Температура

Порівняно з дорослими діти мають відносно більшу площу поверхні тіла щодо його об’єму. Через це у воді вони охолоджуються швидше. Це може мати значення навіть у басейні! Температура води нижча за нормальну температуру тіла близько 37°C, тому існує ризик переохолодження. Це можна врахувати, дозволяючи дітям носити гідрокостюм навіть у басейні. Важливо, щоб гідрокостюм добре прилягав до тіла і не купувався «на виріст». Крім того, можна відповідно скоротити тривалість занурення.

Психологічний розвиток

Кожна дитина розвивається по-різному. Одна 12-річна дитина може бути значно зрілішою за іншу дитину того самого віку. Тому придатність дитини до дайвінгу необхідно оцінювати індивідуально. Дуже важливо, щоб бажання займатися дайвінгом виходило від самої дитини, а не було зумовлене бажанням батьків.

Для відповідального та безпечного дайвінгу необхідно розуміти основні принципи фізіології занурень. Дитина повинна бути здатна зрозуміти ці принципи. Наприклад, вона повинна усвідомлювати, що під час спливання не можна затримувати дихання, щоб запобігти баротравмі легень.

Діти можуть діяти імпульсивно та втрачати з поля зору питання безпеки. Через імпульсивність дитина може оцінювати небезпеку інакше, ніж доросла людина. Під час дайвінгу такі імпульсивні дії необхідно контролювати. Наприклад, захопившись рибою, дитина може поплисти за нею та загубити свого напарника.

Крім того, виникає питання, наскільки дитина здатна діяти відповідно до отриманих навичок у разі аварійної ситуації під водою. Чи можна очікувати, що дитина зможе належним чином допомогти дорослому напарнику в екстреній ситуації? Особливо якщо цим напарником є її батько або мати, залишається питання, чи зможе дитина зберігати спокій і чітко мислити. Фактично це створює додатковий ризик для всієї пари напарників. Саме тому під час занурення з дитиною рекомендується завжди використовувати систему з трьох напарників.

Під час профілактичного медичного огляду дайвера можливості оцінити, чи достатній рівень психологічного розвитку дитини для безпечного дайвінгу, є обмеженими. Тому важливу роль у такій оцінці відіграє дайвінг-інструктор.

Підсумовуючи, на мою думку, дайвінг із дітьми може бути безпечним за умови врахування тривалості та максимальної глибини занурення, використання правильно підібраного дайвінгового спорядження, належної мотивації та психологічної зрілості дитини, а також обов’язкової участі третього напарника під час занурення.